Бухгалтер постоянно изучает новости законодательства; выделяет информацию, которая касается бизнеса; формирует её в удобном и понятном для руководства виде и предоставляет её день в день для своевременного принятия управленческих решений.

Бухгалтер вивчає новини законодавства, стежить за новинами в країні, знає стан справ у компанії, і на підставі цього самостійно пропонує ідеї та фінансові рішення, вигідні для бізнесу.

Бухгалтерія веде облік усіх господарських операцій, що дозволяє формувати звіти швидко та якісно.

Бухгалтерія розуміє, в якому вигляді, коли та яку інформацію подавати керівництву, щоб це було зрозуміло й дозволяло приймати управлінські рішення швидко та якісно.

Бухгалтерія добре знає структуру витрат і технологію роботи компанії, і тому робить розрахунок фінансової частини будь-якого проєкту швидко та якісно.

У бухгалтерії є система організації та зберігання фінансових документів (у паперовому та електронному вигляді), типових форм і шаблонів, завдяки якій:
а) усі документи в порядку;
б) бухгалтерія здатна працювати швидко та якісно;
в) новий працівник бухгалтерії швидко орієнтується в документах (у межах своїх обов'язків).

За кожним видом продукції й послуг бухгалтерія робить розрахунок планової та фактичної собівартості з урахуванням постійних і змінних витрат.
Цей розрахунок допомагає швидко розрахувати:
1) ціну і прибуток від продукції
2) вплив знижок на прибуток.

При розрахунку точки беззбитковості враховано витрати на:
- матеріали,
- зарплату й податки із зарплати,
- оренду,
- комунальні,
- ремонт та амортизацію обладнання,
- утримання робочих місць,
- послуги зв'язку,
- послуги субпідрядників,
- резерви,
- податки і збори,
- дивіденди,
- виплати кредиторам.

У компанії ПРАЦЮЄ зрозуміла ВСІМ схема взаємодії між підрозділами із фінансових питань. Працівники розуміють, до яких фінансових втрат може призвести її недотримання.

Схема взаємодії – схема або таблиця, в якій описано, який підрозділ, яку інформацію, куди, в якому вигляді та в які строки подає. До фінансових питань належать: первинні документи за господарськими договорами, домовленості (у т. ч. усні) з контрагентами, договори, бюджетування й фінансове планування, стратегія компанії, кадрові зміни, дані для нарахування зарплати та інших виплат працівникам.

На підставі правил проведення перевірок, установлених законодавством, у компанії розроблено правила поведінки працівників у таких ситуаціях.

Директор і бухгалтер систематично проводять продуктивні координації, спрямовані на реалізацію стратегічних і поточних планів компанії, і домагаються, щоб усе заплановане було виконано.
Завдяки цьому ресурсів компанії завжди буде достатньо для реалізації її планів, не буде касових розривів і вимивання обігових коштів.

Разом із підготовленими звітами для контролюючих органів бухгалтер приносить директорові пояснювальну записку до них. Це дозволяє директору розуміти суть документів, які він підписує.
Пояснювальна записка – це невеличкий аналіз того, як спрацювала компанія за минулий період, як змінилися показники й на що це впливає, як змінилися ресурси компанії та з якої причини.

Бізнес ведеться легально, оптимізацію податків виконано в межах законодавства. Бухгалтер і юрист вчасно відстежують зміни та вживають відповідних заходів.

Облікова політика розробляється на основі стратегічних цілей бізнесу.
Облікова політика – це правила для бухгалтерії, які обираються з можливих варіантів (з Податкового кодексу, стандартів бухобліку і Закону про бухоблік) для забезпечення заданого рівня фінансових результатів. Методи обліку обираються відповідно до стратегії компанії та впливають на фінансовий результат (розмір резервів, амортизацію, систему оподаткування тощо).

Відповідальні та користувачі облікової політики:
- власник формулює стратегічні цілі бізнесу;
- керівник затверджує облікову політику;
- головний бухгалтер несе відповідальність за формування облікової політики;
- фінансовий директор уносить пропозиції до змісту, спрямовані на оптимізацію фінансових результатів і рух грошових потоків, та погоджує їх із головним бухгалтером;
- аудитор розглядає облікову політику як один із головних об'єктів аудиторської перевірки, а також як основу для перевірки правильності відображення господарських операцій в обліку;
- податковий інспектор відстежує за обліковою політикою порядок формування об'єкта оподаткування.